безодголо́сний – прикметник | ||||
(неголосний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безодголо́сний | безодголо́сна | безодголо́сне | безодголо́сні |
родовий | безодголо́сного | безодголо́сної | безодголо́сного | безодголо́сних |
давальний | безодголо́сному | безодголо́сній | безодголо́сному | безодголо́сним |
знахідний | безодголо́сний, безодголо́сного | безодголо́сну | безодголо́сне | безодголо́сні, безодголо́сних |
орудний | безодголо́сним | безодголо́сною | безодголо́сним | безодголо́сними |
місцевий | на/у безодголо́сному, безодголо́снім | на/у безодголо́сній | на/у безодголо́сному, безодголо́снім | на/у безодголо́сних |
[діал.] |