безопі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безопі́рний | безопі́рна | безопі́рне | безопі́рні |
родовий | безопі́рного | безопі́рної | безопі́рного | безопі́рних |
давальний | безопі́рному | безопі́рній | безопі́рному | безопі́рним |
знахідний | безопі́рний, безопі́рного | безопі́рну | безопі́рне | безопі́рні, безопі́рних |
орудний | безопі́рним | безопі́рною | безопі́рним | безопі́рними |
місцевий | на/у безопі́рному, безопі́рнім | на/у безопі́рній | на/у безопі́рному, безопі́рнім | на/у безопі́рних |
[діал.] |