безо́стий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безо́стий | безо́ста | безо́сте | безо́сті |
родовий | безо́стого | безо́стої | безо́стого | безо́стих |
давальний | безо́стому | безо́стій | безо́стому | безо́стим |
знахідний | безо́стий | безо́сту | безо́сте | безо́сті |
орудний | безо́стим | безо́стою | безо́стим | безо́стими |
місцевий | на/у безо́стому, безо́стім | на/у безо́стій | на/у безо́стому, безо́стім | на/у безо́стих |