безпа́льчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпа́льчий | безпа́льча | безпа́льче | безпа́льчі |
родовий | безпа́льчого | безпа́льчої | безпа́льчого | безпа́льчих |
давальний | безпа́льчому | безпа́льчій | безпа́льчому | безпа́льчим |
знахідний | безпа́льчий | безпа́льчу | безпа́льче | безпа́льчі |
орудний | безпа́льчим | безпа́льчою | безпа́льчим | безпа́льчими |
місцевий | на/у безпа́льчому, безпа́льчім | на/у безпа́льчій | на/у безпа́льчому, безпа́льчім | на/у безпа́льчих |