безпа́рий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпа́рий | безпа́ра | безпа́ре | безпа́рі |
родовий | безпа́рого | безпа́рої | безпа́рого | безпа́рих |
давальний | безпа́рому | безпа́рій | безпа́рому | безпа́рим |
знахідний | безпа́рий, безпа́рого | безпа́ру | безпа́ре | безпа́рі, безпа́рих |
орудний | безпа́рим | безпа́рою | безпа́рим | безпа́рими |
місцевий | на/у безпа́рому, безпа́рім | на/у безпа́рій | на/у безпа́рому, безпа́рім | на/у безпа́рих |