безпомі́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпомі́сний | безпомі́сна | безпомі́сне | безпомі́сні |
родовий | безпомі́сного | безпомі́сної | безпомі́сного | безпомі́сних |
давальний | безпомі́сному | безпомі́сній | безпомі́сному | безпомі́сним |
знахідний | безпомі́сний, безпомі́сного | безпомі́сну | безпомі́сне | безпомі́сні, безпомі́сних |
орудний | безпомі́сним | безпомі́сною | безпомі́сним | безпомі́сними |
місцевий | на/у безпомі́сному, безпомі́снім | на/у безпомі́сній | на/у безпомі́сному, безпомі́снім | на/у безпомі́сних |