| безприйменнико́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безприйменнико́вий | безприйменнико́ва | безприйменнико́ве | безприйменнико́ві |
| родовий | безприйменнико́вого | безприйменнико́вої | безприйменнико́вого | безприйменнико́вих |
| давальний | безприйменнико́вому | безприйменнико́вій | безприйменнико́вому | безприйменнико́вим |
| знахідний | безприйменнико́вий | безприйменнико́ву | безприйменнико́ве | безприйменнико́ві |
| орудний | безприйменнико́вим | безприйменнико́вою | безприйменнико́вим | безприйменнико́вими |
| місцевий | на/у безприйменнико́вому, безприйменнико́вім | на/у безприйменнико́вій | на/у безприйменнико́вому, безприйменнико́вім | на/у безприйменнико́вих |