безпри́кладний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпри́кладний | безпри́кладна | безпри́кладне | безпри́кладні |
родовий | безпри́кладного | безпри́кладної | безпри́кладного | безпри́кладних |
давальний | безпри́кладному | безпри́кладній | безпри́кладному | безпри́кладним |
знахідний | безпри́кладний | безпри́кладну | безпри́кладне | безпри́кладні |
орудний | безпри́кладним | безпри́кладною | безпри́кладним | безпри́кладними |
місцевий | на/у безпри́кладному, безпри́кладнім | на/у безпри́кладній | на/у безпри́кладному, безпри́кладнім | на/у безпри́кладних |