безпри́страсний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпри́страсний | безпри́страсна | безпри́страсне | безпри́страсні |
родовий | безпри́страсного | безпри́страсної | безпри́страсного | безпри́страсних |
давальний | безпри́страсному | безпри́страсній | безпри́страсному | безпри́страсним |
знахідний | безпри́страсний, безпри́страсного | безпри́страсну | безпри́страсне | безпри́страсні, безпри́страсних |
орудний | безпри́страсним | безпри́страсною | безпри́страсним | безпри́страсними |
місцевий | на/у безпри́страсному, безпри́страснім | на/у безпри́страсній | на/у безпри́страсному, безпри́страснім | на/у безпри́страсних |
[рідко] |