| безприто́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безприто́мний | безприто́мна | безприто́мне | безприто́мні |
| родовий | безприто́много | безприто́мної | безприто́много | безприто́мних |
| давальний | безприто́мному | безприто́мній | безприто́мному | безприто́мним |
| знахідний | безприто́мний | безприто́мну | безприто́мне | безприто́мні |
| орудний | безприто́мним | безприто́мною | безприто́мним | безприто́мними |
| місцевий | на/у безприто́мному, безприто́мнім | на/у безприто́мній | на/у безприто́мному, безприто́мнім | на/у безприто́мних |
| [рідко] | ||||