безпу́пий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпу́пий | безпу́па | безпу́пе | безпу́пі |
родовий | безпу́пого | безпу́пої | безпу́пого | безпу́пих |
давальний | безпу́пому | безпу́пій | безпу́пому | безпу́пим |
знахідний | безпу́пого, безпу́пий | безпу́пу | безпу́пе | безпу́пих, безпу́пі |
орудний | безпу́пим | безпу́пою | безпу́пим | безпу́пими |
місцевий | на/у безпу́пому, безпу́пім | на/у безпу́пій | на/у безпу́пому, безпу́пім | на/у безпу́пих |
[розм.] |