| безрушни́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безрушни́чний | безрушни́чна | безрушни́чне | безрушни́чні |
| родовий | безрушни́чного | безрушни́чної | безрушни́чного | безрушни́чних |
| давальний | безрушни́чному | безрушни́чній | безрушни́чному | безрушни́чним |
| знахідний | безрушни́чний, безрушни́чного | безрушни́чну | безрушни́чне | безрушни́чні, безрушни́чних |
| орудний | безрушни́чним | безрушни́чною | безрушни́чним | безрушни́чними |
| місцевий | на/у безрушни́чному, безрушни́чнім | на/у безрушни́чній | на/у безрушни́чному, безрушни́чнім | на/у безрушни́чних |