безслі́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безслі́дний | безслі́дна | безслі́дне | безслі́дні |
родовий | безслі́дного | безслі́дної | безслі́дного | безслі́дних |
давальний | безслі́дному | безслі́дній | безслі́дному | безслі́дним |
знахідний | безслі́дний | безслі́дну | безслі́дне | безслі́дні |
орудний | безслі́дним | безслі́дною | безслі́дним | безслі́дними |
місцевий | на/у безслі́дному, безслі́днім | на/у безслі́дній | на/у безслі́дному, безслі́днім | на/у безслі́дних |