бешке́тницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бешке́тницький | бешке́тницька | бешке́тницьке | бешке́тницькі |
родовий | бешке́тницького | бешке́тницької | бешке́тницького | бешке́тницьких |
давальний | бешке́тницькому | бешке́тницькій | бешке́тницькому | бешке́тницьким |
знахідний | бешке́тницький, бешке́тницького | бешке́тницьку | бешке́тницьке | бешке́тницькі, бешке́тницьких |
орудний | бешке́тницьким | бешке́тницькою | бешке́тницьким | бешке́тницькими |
місцевий | на/у бешке́тницькому, бешке́тницькім | на/у бешке́тницькій | на/у бешке́тницькому, бешке́тницькім | на/у бешке́тницьких |