бикове́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бикове́цький | бикове́цька | бикове́цьке | бикове́цькі |
родовий | бикове́цького | бикове́цької | бикове́цького | бикове́цьких |
давальний | бикове́цькому | бикове́цькій | бикове́цькому | бикове́цьким |
знахідний | бикове́цький, бикове́цького | бикове́цьку | бикове́цьке | бикове́цькі, бикове́цьких |
орудний | бикове́цьким | бикове́цькою | бикове́цьким | бикове́цькими |
місцевий | на/у бикове́цькому, бикове́цькім | на/у бикове́цькій | на/у бикове́цькому, бикове́цькім | на/у бикове́цьких |