| благосло́венний1 – дієприкметник | ||||
| (від: благословити) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | благосло́венний | благосло́венна | благосло́венне | благосло́венні |
| родовий | благосло́венного | благосло́венної | благосло́венного | благосло́венних |
| давальний | благосло́венному | благосло́венній | благосло́венному | благосло́венним |
| знахідний | благосло́венний, благосло́венного | благосло́венну | благосло́венне | благосло́венні, благосло́венних |
| орудний | благосло́венним | благосло́венною | благосло́венним | благосло́венними |
| місцевий | на/у благосло́венному, благосло́веннім | на/у благосло́венній | на/у благосло́венному, благосло́веннім | на/у благосло́венних |