| благотвори́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благотвори́тель | благотвори́телі |
| родовий | благотвори́теля | благотвори́телів |
| давальний | благотвори́телеві, благотвори́телю | благотвори́телям |
| знахідний | благотвори́теля | благотвори́телів |
| орудний | благотвори́телем | благотвори́телями |
| місцевий | на/у благотвори́телеві, благотвори́телю, благотвори́телі | на/у благотвори́телях |
| кличний | благотвори́телю | благотвори́телі |
| [рідко] |