| благува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | благува́тий | благува́та | благува́те | благува́ті |
| родовий | благува́того | благува́тої | благува́того | благува́тих |
| давальний | благува́тому | благува́тій | благува́тому | благува́тим |
| знахідний | благува́тий | благува́ту | благува́те | благува́ті |
| орудний | благува́тим | благува́тою | благува́тим | благува́тими |
| місцевий | на/у благува́тому, благува́тім | на/у благува́тій | на/у благува́тому, благува́тім | на/у благува́тих |