боярчу́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | боярчу́к | боярчуки́ |
родовий | боярчука́ | боярчукі́в |
давальний | боярчуко́ві, боярчуку́ | боярчука́м |
знахідний | боярчука́ | боярчукі́в |
орудний | боярчуко́м | боярчука́ми |
місцевий | на/у боярчуко́ві, боярчуку́ | на/у боярчука́х |
кличний | боярчу́че | боярчуки́ |
[арх.] |