Результати пошуку слова: Воздух
Осип Назарук – Роксоляна
Стони і крики наповняли воздух. … Але розжарений воздух так дрожав-дрожав, що всі коні козацьких відділів — не мали ніг… Так… Вони їхали на конях, які не мали — ніг… Зрозуміла, що це був злудний привид степової пустині, який часто лучався на диких полях України. … Щоб мати змогу відпочати, сказала, ловлячи воздух: —
ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor
Воздух удушливий, загуслий вiд нафтового сопуху; у Германа вiд нього за кождий раз голова крутиться, немов вiддурицi. … I воздух тут раз в раз такий затхлий, що сонце сумрачно якось свiтило крiзь шпари в стiнах i дахах до середини хат, а зараза, бачилось, тут плодилася i вiдти розходилася на десять миль довкола.
Ольга Кобилянська – Земля
Небо було чисте й голубе, і в його шаленій висоті щебетали не видні оку жайворонки, їх голоси звучали, мов воздухом придавлені трілери34[34]. … Звисало в воздухах і в одностайній сірині небес. … Легені, неначе хлипаючи, набирали морозячого воздуху в себе, а на вії насідали срібні іскорки палючого морозу.
ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ – ФІЛОСОФІЯ СКОВОРОДИ
Не можна порахувати «не исчетные тьмы нечистых духов и черных воронов, …духов злобы поднебесных, по темной и неограниченной бездне, по душе нашей, будто по пространнейшем воздухе шатающихся» (241). … Она есть то, что воздух, плавающія планета носящій» (420-421) 118. … Она есть то, что воздух, плавающія планета носящій» (420-421) 118.
ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється
Муляри, що стояли схиленi над камiнними брилами та з розмахом ценькали о твердий пiщаник, аж час вiд часу iскри пирскали з-пiд оскарба, тепер, покинувши свої прилади, випростовували крижi i роздоймали широко руки, щоби захопити якнайбiльше воздуху в груди. … Понад синiючим високою стiною Дiлом мерещали хвилi розiгрiтого воздуху.
Ольга Кобилянська – Через кладку
Було по легенькім дощі, і теплий воздух, переповнений вогкістю, пригадував собою весняні ночі. … Лиш стогін між смереками взмагався чимраз дужче й розходився далеко воздухом. … Вона всміхнулася, йшла скорим кроком обіч мене, з лицем, від свіжого воздуху оживленим, і шапочка й костюм її по недовгім часі майже побіліли від сніжин.