| бризкоуло́влювач – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | бризкоуло́влювач | бризкоуло́влювачі |
| родовий | бризкоуло́влювача | бризкоуло́влювачів |
| давальний | бризкоуло́влювачу, бризкоуло́влювачеві | бризкоуло́влювачам |
| знахідний | бризкоуло́влювач | бризкоуло́влювачі |
| орудний | бризкоуло́влювачем | бризкоуло́влювачами |
| місцевий | на/у бризкоуло́влювачі, бризкоуло́влювачу | на/у бризкоуло́влювачах |
| кличний | бризкоуло́влювачу* | бризкоуло́влювачі* |