брила́стий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брила́стий | брила́ста | брила́сте | брила́сті |
родовий | брила́стого | брила́стої | брила́стого | брила́стих |
давальний | брила́стому | брила́стій | брила́стому | брила́стим |
знахідний | брила́стий | брила́сту | брила́сте | брила́сті |
орудний | брила́стим | брила́стою | брила́стим | брила́стими |
місцевий | на/у брила́стому, брила́стім | на/у брила́стій | на/у брила́стому, брила́стім | на/у брила́стих |