бронебі́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бронебі́йний | бронебі́йна | бронебі́йне | бронебі́йні |
родовий | бронебі́йного | бронебі́йної | бронебі́йного | бронебі́йних |
давальний | бронебі́йному | бронебі́йній | бронебі́йному | бронебі́йним |
знахідний | бронебі́йний | бронебі́йну | бронебі́йне | бронебі́йні |
орудний | бронебі́йним | бронебі́йною | бронебі́йним | бронебі́йними |
місцевий | на/у бронебі́йному, бронебі́йнім | на/у бронебі́йній | на/у бронебі́йному, бронебі́йнім | на/у бронебі́йних |