бронзівни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бронзівни́к | бронзівники́ |
родовий | бронзівника́ | бронзівникі́в |
давальний | бронзівнико́ві, бронзівнику́ | бронзівника́м |
знахідний | бронзівника́ | бронзівникі́в |
орудний | бронзівнико́м | бронзівника́ми |
місцевий | на/у бронзівнико́ві, бронзівнику́ | на/у бронзівника́х |
кличний | бронзівнику́ | бронзівники́ |