| бубні́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (бубоніти) | ||
| Інфінітив | бубні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бубні́мо, бубні́м | |
| 2 особа | бубни́ | бубні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бубні́тиму | бубні́тимемо, бубні́тимем |
| 2 особа | бубні́тимеш | бубні́тимете |
| 3 особа | бубні́тиме | бубні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бубню́ | бубнимо́, бубни́м |
| 2 особа | бубни́ш | бубните́ |
| 3 особа | бубни́ть | бубня́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бубнячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | бубні́в | бубні́ли |
| жін. р. | бубні́ла | |
| сер. р. | бубні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бубні́вши | ||