| буто́рити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | буто́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | буто́рмо | |
| 2 особа | буто́р | буто́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | буто́ритиму | буто́ритимемо, буто́ритимем |
| 2 особа | буто́ритимеш | буто́ритимете |
| 3 особа | буто́ритиме | буто́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | буто́рю | буто́римо, буто́рим |
| 2 особа | буто́риш | буто́рите |
| 3 особа | буто́рить | буто́рять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| буто́рячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | буто́рив | буто́рили |
| жін. р. | буто́рила | |
| сер. р. | буто́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| буто́ривши | ||
| [діал.] | ||