буфо́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | буфо́нний | буфо́нна | буфо́нне | буфо́нні |
родовий | буфо́нного | буфо́нної | буфо́нного | буфо́нних |
давальний | буфо́нному | буфо́нній | буфо́нному | буфо́нним |
знахідний | буфо́нний | буфо́нну | буфо́нне | буфо́нні |
орудний | буфо́нним | буфо́нною | буфо́нним | буфо́нними |
місцевий | на/у буфо́нному, буфо́ннім | на/у буфо́нній | на/у буфо́нному, буфо́ннім | на/у буфо́нних |