| буя́нити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | буя́нити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | буя́ньмо | |
| 2 особа | буя́нь | буя́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | буя́нитиму | буя́нитимемо, буя́нитимем |
| 2 особа | буя́нитимеш | буя́нитимете |
| 3 особа | буя́нитиме | буя́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | буя́ню | буя́нимо, буя́ним |
| 2 особа | буя́ниш | буя́ните |
| 3 особа | буя́нить | буя́нять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| буя́нячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | буя́нив | буя́нили |
| жін. р. | буя́нила | |
| сер. р. | буя́нило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| буя́нивши | ||