| біогеоценологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | біогеоценологі́чний | біогеоценологі́чна | біогеоценологі́чне | біогеоценологі́чні |
| родовий | біогеоценологі́чного | біогеоценологі́чної | біогеоценологі́чного | біогеоценологі́чних |
| давальний | біогеоценологі́чному | біогеоценологі́чній | біогеоценологі́чному | біогеоценологі́чним |
| знахідний | біогеоценологі́чний | біогеоценологі́чну | біогеоценологі́чне | біогеоценологі́чні |
| орудний | біогеоценологі́чним | біогеоценологі́чною | біогеоценологі́чним | біогеоценологі́чними |
| місцевий | на/у біогеоценологі́чному, біогеоценологі́чнім | на/у біогеоценологі́чній | на/у біогеоценологі́чному, біогеоценологі́чнім | на/у біогеоценологі́чних |