біха́рець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | біха́рець | біха́рці |
родовий | біха́рця | біха́рців |
давальний | біха́рцеві, біха́рцю | біха́рцям |
знахідний | біха́рця | біха́рців |
орудний | біха́рцем | біха́рцями |
місцевий | на/у біха́рцеві, біха́рці, біха́рцю | на/у біха́рцях |
кличний | біха́рцю | біха́рці |