бі́цепсний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бі́цепсний | бі́цепсна | бі́цепсне | бі́цепсні |
родовий | бі́цепсного | бі́цепсної | бі́цепсного | бі́цепсних |
давальний | бі́цепсному | бі́цепсній | бі́цепсному | бі́цепсним |
знахідний | бі́цепсний, бі́цепсного | бі́цепсну | бі́цепсне | бі́цепсні, бі́цепсних |
орудний | бі́цепсним | бі́цепсною | бі́цепсним | бі́цепсними |
місцевий | на/у бі́цепсному, бі́цепснім | на/у бі́цепсній | на/у бі́цепсному, бі́цепснім | на/у бі́цепсних |