| | |
| вбира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (втягати всередину, насичуватися чимсь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вбира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вбира́ймо |
| 2 особа | вбира́й | вбира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вбира́тиму | вбира́тимемо, вбира́тимем |
| 2 особа | вбира́тимеш | вбира́тимете |
| 3 особа | вбира́тиме | вбира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вбира́ю | вбира́ємо, вбира́єм |
| 2 особа | вбира́єш | вбира́єте |
| 3 особа | вбира́є | вбира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вбира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вбира́в | вбира́ли |
| жін. р. | вбира́ла |
| сер. р. | вбира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вби́раний |
| Безособова форма |
| вби́рано |
| Дієприслівник |
| вбира́вши |
