| вво́лити – дієслово доконаного виду | ||
| (виконати, задовольнити) | ||
| Інфінітив | вво́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вво́льмо | |
| 2 особа | вволь | вво́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вво́лю | вво́лимо, вво́лим |
| 2 особа | вво́лиш | вво́лите |
| 3 особа | вво́лить | вво́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вво́лив | вво́лили |
| жін.р. | вво́лила | |
| сер.р. | вво́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вво́лений | ||
| Безособова форма | ||
| вво́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| вво́ливши | ||