| вві́гну́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вві́гну́тий | вві́гну́та | вві́гну́те | вві́гну́ті |
| родовий | вві́гну́того | вві́гну́тої | вві́гну́того | вві́гну́тих |
| давальний | вві́гну́тому | вві́гну́тій | вві́гну́тому | вві́гну́тим |
| знахідний | вві́гну́тий | вві́гну́ту | вві́гну́те | вві́гну́ті |
| орудний | вві́гну́тим | вві́гну́тою | вві́гну́тим | вві́гну́тими |
| місцевий | на/у вві́гну́тому, вві́гну́тім | на/у вві́гну́тій | на/у вві́гну́тому, вві́гну́тім | на/у вві́гну́тих |