| ввілля́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ввілля́тися, ввілля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ввілля́ймося, ввілля́ймось | |
| 2 особа | ввілля́йся, ввілля́йсь | ввілля́йтеся, ввілля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ввілля́юся, ввілля́юсь | ввілля́ємося, ввілля́ємось, ввілля́ємся |
| 2 особа | ввілля́єшся | ввілля́єтеся, ввілля́єтесь |
| 3 особа | ввілля́ється | ввілля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ввілля́вся, ввілля́всь | ввілля́лися, ввілля́лись |
| жін.р. | ввілля́лася, ввілля́лась | |
| сер.р. | ввілля́лося, ввілля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ввілля́вшись | ||