вві́рити1 – дієслово доконаного виду | ||
(довірити щось) | ||
Інфінітив | вві́рити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вві́рмо | |
2 особа | ввір | вві́рте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вві́рю | вві́римо, вві́рим |
2 особа | вві́риш | вві́рите |
3 особа | вві́рить | вві́рять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | вві́рив | вві́рили |
жін.р. | вві́рила | |
сер.р. | вві́рило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
вві́рений | ||
Безособова форма | ||
вві́рено | ||
Дієприслівник | ||
вві́ривши |