| вві́чливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вві́чливий | вві́члива | вві́чливе | вві́чливі |
| родовий | вві́чливого | вві́чливої | вві́чливого | вві́чливих |
| давальний | вві́чливому | вві́чливій | вві́чливому | вві́чливим |
| знахідний | вві́чливого, вві́чливий | вві́чливу | вві́чливе | вві́чливих, вві́чливі |
| орудний | вві́чливим | вві́чливою | вві́чливим | вві́чливими |
| місцевий | на/у вві́чливому, вві́чливім | на/у вві́чливій | на/у вві́чливому, вві́чливім | на/у вві́чливих |