вгати́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
(витратити) | ||
Інфінітив | вгати́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вгаті́мо, вгаті́м | |
2 особа | вгати́ | вгаті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вгачу́ | вга́тимо, вга́тим |
2 особа | вга́тиш | вга́тите |
3 особа | вга́тить | вга́тять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | вгати́в | вгати́ли |
жін.р. | вгати́ла | |
сер.р. | вгати́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
вга́чений | ||
Безособова форма | ||
вга́чено | ||
Дієприслівник | ||
вгати́вши |