| вгомоня́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вгомоня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вгомоня́ймо | |
| 2 особа | вгомоня́й | вгомоня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вгомоня́тиму | вгомоня́тимемо, вгомоня́тимем |
| 2 особа | вгомоня́тимеш | вгомоня́тимете |
| 3 особа | вгомоня́тиме | вгомоня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вгомоня́ю | вгомоня́ємо, вгомоня́єм |
| 2 особа | вгомоня́єш | вгомоня́єте |
| 3 особа | вгомоня́є | вгомоня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вгомоня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вгомоня́в | вгомоня́ли |
| жін. р. | вгомоня́ла | |
| сер. р. | вгомоня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вгомоня́вши | ||