| вда́влюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вда́влюватися, вда́влюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вда́влюймося, вда́влюймось | |
| 2 особа | вда́влюйся, вда́влюйсь | вда́влюйтеся, вда́влюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вда́влюватимуся, вда́влюватимусь | вда́влюватимемося, вда́влюватимемось, вда́влюватимемся |
| 2 особа | вда́влюватимешся | вда́влюватиметеся, вда́влюватиметесь |
| 3 особа | вда́влюватиметься | вда́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вда́влююся, вда́влююсь | вда́влюємося, вда́влюємось, вда́влюємся |
| 2 особа | вда́влюєшся | вда́влюєтеся, вда́влюєтесь |
| 3 особа | вда́влюється | вда́влюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вда́влюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вда́влювався, вда́влювавсь | вда́влювалися, вда́влювались |
| жін. р. | вда́влювалася, вда́влювалась | |
| сер. р. | вда́влювалося, вда́влювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вда́влювавшись | ||