| вде́ртий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вде́ртий | вде́рта | вде́рте | вде́рті |
| родовий | вде́ртого | вде́ртої | вде́ртого | вде́ртих |
| давальний | вде́ртому | вде́ртій | вде́ртому | вде́ртим |
| знахідний | вде́ртий, вде́ртого | вде́рту | вде́рте | вде́рті, вде́ртих |
| орудний | вде́ртим | вде́ртою | вде́ртим | вде́ртими |
| місцевий | на/у вде́ртому, вде́ртім | на/у вде́ртій | на/у вде́ртому, вде́ртім | на/у вде́ртих |