| верхові́ття – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | верхові́ття | верхові́ття |
| родовий | верхові́ття | верхові́ть |
| давальний | верхові́ттю | верхові́ттям |
| знахідний | верхові́ття | верхові́ття |
| орудний | верхові́ттям | верхові́ттями |
| місцевий | на/у верхові́тті, верхові́ттю | на/у верхові́ттях |
| кличний | верхові́ття* | верхові́ття* |