| | |
| визнача́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | визнача́тися, визнача́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | визнача́ймося, визнача́ймось |
| 2 особа | визнача́йся, визнача́йсь | визнача́йтеся, визнача́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | визнача́тимуся, визнача́тимусь | визнача́тимемося, визнача́тимемось, визнача́тимемся |
| 2 особа | визнача́тимешся | визнача́тиметеся, визнача́тиметесь |
| 3 особа | визнача́тиметься | визнача́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | визнача́юся, визнача́юсь | визнача́ємося, визнача́ємось, визнача́ємся |
| 2 особа | визнача́єшся | визнача́єтеся, визнача́єтесь |
| 3 особа | визнача́ється | визнача́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| визнача́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | визнача́вся, визнача́всь | визнача́лися, визнача́лись |
| жін. р. | визнача́лася, визнача́лась |
| сер. р. | визнача́лося, визнача́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| визнача́вшись |
