| ви́крутень1 – іменник чоловічого роду | ||
| (що-небудь нерівне, вигнуте) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ви́крутень | ви́крутні |
| родовий | ви́крутня | ви́крутнів |
| давальний | ви́крутню, ви́крутневі | ви́крутням |
| знахідний | ви́крутень | ви́крутні |
| орудний | ви́крутнем | ви́крутнями |
| місцевий | на/у ви́крутні, ви́крутню | на/у ви́крутнях |
| кличний | ви́крутню | ви́крутні |