| ви́рваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́рваний | ви́рвана | ви́рване | ви́рвані |
| родовий | ви́рваного | ви́рваної | ви́рваного | ви́рваних |
| давальний | ви́рваному | ви́рваній | ви́рваному | ви́рваним |
| знахідний | ви́рваний, ви́рваного | ви́рвану | ви́рване | ви́рвані, ви́рваних |
| орудний | ви́рваним | ви́рваною | ви́рваним | ви́рваними |
| місцевий | на/у ви́рваному, ви́рванім | на/у ви́рваній | на/у ви́рваному, ви́рванім | на/у ви́рваних |