| ви́рватися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́рватися, ви́рватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́рвімося, ви́рвімось, ви́рвімся | |
| 2 особа | ви́рвися, ви́рвись | ви́рвіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́рвуся, ви́рвусь | ви́рвемося, ви́рвемось, ви́рвемся |
| 2 особа | ви́рвешся | ви́рветеся, ви́рветесь |
| 3 особа | ви́рветься | ви́рвуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́рвався, ви́рвавсь | ви́рвалися, ви́рвались |
| жін.р. | ви́рвалася, ви́рвалась | |
| сер.р. | ви́рвалося, ви́рвалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́рвавшись | ||