високове́рхий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | високове́рхий | високове́рха | високове́рхе | високове́рхі |
родовий | високове́рхого | високове́рхої | високове́рхого | високове́рхих |
давальний | високове́рхому | високове́рхій | високове́рхому | високове́рхим |
знахідний | високове́рхий, високове́рхого | високове́рху | високове́рхе | високове́рхі, високове́рхих |
орудний | високове́рхим | високове́рхою | високове́рхим | високове́рхими |
місцевий | на/у високове́рхому, високове́рхім | на/у високове́рхій | на/у високове́рхому, високове́рхім | на/у високове́рхих |