високолего́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | високолего́ваний | високолего́вана | високолего́ване | високолего́вані |
родовий | високолего́ваного | високолего́ваної | високолего́ваного | високолего́ваних |
давальний | високолего́ваному | високолего́ваній | високолего́ваному | високолего́ваним |
знахідний | високолего́ваний | високолего́вану | високолего́ване | високолего́вані |
орудний | високолего́ваним | високолего́ваною | високолего́ваним | високолего́ваними |
місцевий | на/у високолего́ваному, високолего́ванім | на/у високолего́ваній | на/у високолего́ваному, високолего́ванім | на/у високолего́ваних |