| ви́строчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́строчений | ви́строчена | ви́строчене | ви́строчені |
| родовий | ви́строченого | ви́строченої | ви́строченого | ви́строчених |
| давальний | ви́строченому | ви́строченій | ви́строченому | ви́строченим |
| знахідний | ви́строчений | ви́строчену | ви́строчене | ви́строчені |
| орудний | ви́строченим | ви́строченою | ви́строченим | ви́строченими |
| місцевий | на/у ви́строченому, ви́строченім | на/у ви́строченій | на/у ви́строченому, ви́строченім | на/у ви́строчених |