висхі́дно-низхідни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | висхі́дно-низхідни́й | висхі́дно-низхідна́ | висхі́дно-низхідне́ | висхі́дно-низхідні́ |
родовий | висхі́дно-низхідно́го | висхі́дно-низхідно́ї | висхі́дно-низхідно́го | висхі́дно-низхідни́х |
давальний | висхі́дно-низхідно́му | висхі́дно-низхідні́й | висхі́дно-низхідно́му | висхі́дно-низхідни́м |
знахідний | висхі́дно-низхідни́й, висхі́дно-низхідно́го | висхі́дно-низхідну́ | висхі́дно-низхідне́ | висхі́дно-низхідні́, висхі́дно-низхідни́х |
орудний | висхі́дно-низхідни́м | висхі́дно-низхідно́ю | висхі́дно-низхідни́м | висхі́дно-низхідни́ми |
місцевий | на/у висхі́дно-низхідно́му, висхі́дно-низхідні́м | на/у висхі́дно-низхідні́й | на/у висхі́дно-низхідно́му, висхі́дно-низхідні́м | на/у висхі́дно-низхідни́х |